Цього року українців чекають чергові вибори – цього разу місцеві. Вони відбудуться 25 жовтня за новими правилами і на новій територіальній основі. Змінюються вимоги до кандидатів, кількість місцевих рад, вигляд бюлетеня для голосування і багато іншого. Розповідаємо про головне: нові правила.

Кількість місцевих рад менша

Першою відмінністю цих місцевих виборів від попередніх буде те, що кількість місцевих рад значно зменшиться. Зокрема, через об’єднання територіальних громад і скорочення районів до 136. 

Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ. Зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.

 

Запроваджено пропорційну систему

Другою відмінністю є запровадження пропорційної системи. У містах і громадах із більш як 10 тисячами виборців кандидати висуватимуться лише від партій. Голосувати доведеться за партію, а також за конкретного кандидата у ній, вписуючи його номер у трафарет поруч із назвою партії.

Обов'язкова ґендерна квота

Від кожної партії буде мінімум 5 кандидатів. При цьому запроваджується ґендерна квота: двоє з п’яти кандидатів повинні бути іншої статі. 

У кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі. 

Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.

Мажоритарна система в маленьких громадах

У менших громадах і селищах залишається стара мажоритарна система, однак округи будуть багатомандатними. Обиратись будуть не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Цифровізація виборчого процесу

Оновились також правила балотування та реєстрації кандидатів. Зокрема, запроваджується цифровізація виборчого процесу.

Тепер штаби отримають можливість онлайн-подавання документів, реєстрації кандидатів, довірених осіб та спостерігачів. Це передбачає усунення зайвого впливу людського фактору у виборчий процес. 
 

Паралельне балотування

Варто зауважити, що оновлений виборчий кодекс дозволяє паралельне балотування до різних рад. Водночас закон забороняє прихований підкуп виборців під час агітації. 

Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради. 

А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий. 

Депутатських крісел у громадах набагато менше

Зменшили депутатів майже вдвічі-втричі. Якщо раніше кандидат міг стати депутатом у своєму селі, в якому мешкає 2 тисячі людей, і це було відносно легко. Зараз треба стати депутатом в ОТГ, в яку входить 10 таких сіл.

Партизація кандидатів

Не в кожній області є своя партія (більшість українців зазвичай голосує за локальні партії), більше того, кількість кандидатів від політсили обмежена. Тож в умовах обов’язкової партизації кандидати будуть приєднуватись до тих сил, які відомі і які їм в цілому світоглядно близькі.

Ініціатори змін до виборчого законодавства сподіваються, що вони допоможуть провести місцеві вибори прозоро і чесно. У Центральній виборчій комісії вважають, що кандидати, виборці і члени виборчих комісій впораються із нововведеннями. Однак, щоб не наробити помилок, виборцям краще ознайомитись із зразком бюлетеня заздалегідь. 
 

Застави й нерівні умови

На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не було. 

Цьогоріч підписи виборців збирати не потрібно, але грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій.

Для кандидата в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб, застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень. 

Кандидат у депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має сплатити сталу суму – близько 940 гривень.