Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова наголошує на тому, що соціальний діалог має стати одним із головних механізмів у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики

 

Людмила Денісова наголосила на цьому під час міжнародної конференції "Соціальний діалог та соціальне партнерство - задля створення конкурентоспроможної економіки та забезпечення соціального миру в Україні", організованої представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Під час виступу голова Комітету звернула увагу на те, що у системі зайнятості населення, ринку праці, гарантій працівників щодо дотримання законодавства про працю соціальний діалог не працює злагоджено.

"Якщо проаналізувати дані Державної служби статистики України за останні 10 років, то рівень формальної зайнятості в країні становив від 57,7% у 2005 році до 57% у 2015 році. При цьому, найвищий її рівень зафіксовано у 2012 році - це майже 60%, а найнижчий рівень зафіксовано у 2014 році - 56,6%. Щодо динаміки неформальної зайнятості, то слід відзначити, що її показник за останні 10 років зріс на майже 5%. Так, якщо у 2005 році рівень неформальної зайнятості становив 21,5%, то у 2015 році - маємо 26,4%», - повідомила Людмила Денісова.

детальніше:

Відбулося засідання постійної комісії Закарпатської облради з питань праці, зайнятості та соцзахисту населення під головуванням Михайла Софілканича.

У ході роботи розглянуто матеріали, які вносяться на розгляд третього пленарного засідання другої сесії облради, зокрема внесення змін і 

доповнень до Програми «Турбота» щодо посилення соцзахисту громадян на 2016-2018 роки тощо.

Найперше члени комісії обговорили питання про Порядок надання одноразової матеріальної допомоги важкохворим громадянам на лікування, протезування, придбання імплантатів, проведення оперативних втручань, у т.ч. й за межами України в рамках Програми «Турбота». Дискусія була конструктивною. Оскільки йдеться про чималі суми, то депутати вносили слушні пропозиції щодо ефективного механізму, який допоможе контролювати їх використанням за призначенням. У підсумку зійшлися на тому, що рішення про доцільність призначення одноразової матеріальної допомоги приймає комісія департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації на підставі таких документів:
- особисте звернення хворого або його батьків (офіційних представників) на адресу голів обласної ради або облдержадміністрації;
- ксерокопію документу, що засвідчує особу заявника та адресу його місця проживання;
- ксерокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;
- ксерокопію одного з документів: пенсійного посвідчення, посвідчення інваліда, ветерана війни чи праці, інше посвідчення, що встановлює його статус (за наявності).
- довідку про стан здоров’я та необхідність лікування громадянина;
- акт обстеження матеріальних умов проживання заявника;
- довідку про банківські реквізити заявника;
- інші документи, що можуть підтверджувати необхідність надання одноразової матеріальної допомоги (виписки, заключення тощо, у тому числі висновок головного спеціаліста відповідного профілю МОЗ у разі необхідності лікування за кордоном).

Загальна характеристика Великоберезнянського району

 Великоберезнянський район знаходиться у північно-східній частині області, за 40 км. від обласного центру. Межує з Перечинським і Воловецьким районами Закарпатської та Турківським Львівської областей України. Західна межа є кордоном з двома зарубіжними державами  - Словаччиною та Польщею.

Територія Великоберезнянського району, це вишукана естетичність гірських ландшафтів, лісисті гори, квітучі полонини, швидкоплинні ріки, сріблясті джерела цілющих мінеральних вод. Район розташований в гірському масиві Східних Карпат. Його площа становить 800 кв.км.. З південного заходу на північний схід немов намальована книжка, розгорнулася Ужанська долина. Понад 48 % території району, а це 39159 га., займає Ужанський національний природний парк, який входить до складу міжнародного біосферного заповідника “Східні Карпати”. Унікальність пралісових систем, багатство флори і фауни, визначні пам?ятки культурно-історичної спадщини створюють сприятливі передумови для розбудови туристично-рекреаційної сфери, зокрема, міжнародного туризму, традиційних видів літнього та зимового туризму та відпочинку.

Детальніше...